Сприяння психічному здоров’ю надавачів психологічних послуг під час війни
25 Квітня, 2025
В умовах триваючої війни питання збереження
психічного здоров’я тих, хто підтримує інших —
психологів, педагогів та гуманітарних працівників —
стало не лише нагальним, але й життєво необхідним.
25 квітня 2025 року фахівці з усієї України та з-за
кордону зібралися на Всеукраїнську науково-практичну
конференцію з міжнародною участю: «Сприяння психічному
здоров’ю надавачів психологічних послуг під час війни».
Однією з ключових подій конференції стала панельна
дискусія «Інклюзія у дослідженнях і співпраці», що
відбулася в межах проєкту EPERE. Вона підкреслила
важливість інклюзивних підходів у психологічній
підтримці та освіті під час криз.
🎙️ Дискусію модерувала д-р Катерина Бондар,
стипендіатка SCAS, доцент кафедри практичної психології
та керівник проєкту у Криворізькому державному
педагогічному університеті. Завдяки її керівництву
вдалося створити простір для міжсекторального діалогу
про інклюзивну освіту та партисипативні дослідження.
Сесію, яку вела доц. Севгі Байрам Оздемір з Університету
Еребру (Швеція), збагатили виступи міжнародних експертів:
Фіонн Кромбі Ангус та Джонатан Ангус (Fionnathan Productions,
Ірландія) відкрили сесію презентацією «Участь
у дослідженнях», зосередженою на інклюзивних практиках
і самозахисті інтересів у дослідженнях, що залучають
людей з інвалідністю.
Марія Шьолін (муніципалітет Херльюнґа) та Александра
Йонассон (муніципалітет Лерум), обидві — учителі для
дітей з особливими освітніми потребами (SEN) зі Швеції,
представили доповідь «Ключові фактори успіху у співпраці
в освіті учнів з інтелектуальними порушеннями». Їхні
практичні приклади наголосили на ролі емпатії,
партнерства та локальної адаптації в освітніх системах.
Сесія стала майданчиком для цінних дискусій про
спільну відповідальність у підтримці психічного здоров’я,
ризики вигорання та емоційного виснаження, а також про
необхідність піклування про добробут тих, хто служить іншим.
Ця подія була не просто академічним обміном досвідом —
вона стала підтвердженням людської відданості турботі,
гідності та стійкості навіть у найважчі часи. Вона
показала, що інклюзивна, транскордонна співпраця не
лише можлива — вона життєво необхідна.
Поки Україна долає виклики війни, подібні заходи
допомагають будувати майбутнє, у якому психологічні
послуги будуть стійкими, справедливими та заснованими
на солідарності.
